Інтерв'ю
Українці в ірландському театрі: історія таланту і стійкості
Інтерв'ю: Даша Карпова
Ми сходили на виставу The Bad, The Good and The Holy в Inchicore College у Дубліні. Троє українців — Маша з Харкова, Богдана з Чернігова і Вова зі Львова — стали для нас справжнім відкриттям.
Їхня гра була настільки природною і переконливою, що важко було повірити: англійська для них не рідна. Тут вони діляться думками про творчість, українську ідентичність і виклики, які принесла війна.
На фото: Вова Вишенчук і Богдана Сидоренко
Вова — про українську ідентичність на сцені
«Бути українцем в ірландському театрі — це і виклик, і подарунок. У нас спільна мова, коди, гумор — усе те, що важко перекласти. На сцені я відчуваю, що ми не просто граємо персонажів, а ділимося цілим світом, який сформувала наша культура. Це додає сил, але й накладає відповідальність.»
Маша — про силу вразливості
«Дует I'll Know був для мене емоційно найскладнішим. Слова пісні глибоко відгукувалися внутрішньому світу моєї героїні, а вихід за межі зони комфорту на сцені навчив мене знаходити силу у власній вразливості. Тут, в Ірландії, я знайшла свободу самовираження і відчула сильну підтримку місцевої творчої спільноти.»
Богдана — про виклик двох ролей
«У цій виставі я зіграла двох чоловічих персонажів. Спершу це здавалося несправедливим — вони були такими далекими від мене. Але досліджувати, як рухатися, говорити і думати по-чоловічому, стало абсолютно новим і захопливим досвідом. У процесі я навчилася любити своїх персонажів — навіть тих, які спочатку здавалися чужими.»
Як війна змінила ваш творчий шлях?
Вова: «Війна змінила все. Мистецтво стало моїм способом лишатися на зв'язку з домом і рідними.»
Маша: «Війна повернула мене до акторства після трирічної паузи. Вона дала мені простір переосмислити себе і рухатися далі.»
Богдана: «Я мріяла вчитися в Києві чи Харкові, але доля привела мене в Ірландію. Це був виклик, який допоміг мені вирости і знайти себе в новій реальності.»
Усім українцям за кордоном
Маша: «Використовуйте свій голос! Об'єднуйтеся і просувайте українську культуру через свою роботу.»
Богдана: «Довіряйте собі, робіть те, що любите, — і не забувайте підтримувати батьківщину.»
Вова: «Я мрію, щоб усі повернулися додому і працювали в Україні. Львів завжди буде в моєму серці.»